Відновлення в Церкві та в Ізраїлі: який зв'язок?

Як ми знаємо, Реформація, яка розпочалася з Мартіна Лютера, була лише початком відновлення істини в Церкві, і вона мала цілу низку етапів. З милості Божої ми живемо в той час, коли можна сказати, що якщо це не останній етап, то принаймні ми вже дуже близько. Це етап відновлення дарів Духа, чудес, знамень, істини про хрещення Духом із ознаками інших мов. Цей етап розпочався наприкінці 19 століття. Але не всі знають, що приблизно в той же час Бог почав відновлювати багато чого в єврейському народі. Це дивовижні хронологічні збіги! Що ж почалося в єврейському народі і як це пов'язано з Тілом Месії?

‍

Сіонізм, месіанський та п'ятидесятницький рухи

‍

Наприкінці 19 століття починається, якщо можна так сказати, відродження сіонізму, тому що раніше цього слова не було, але таке явище було завжди - прагнення євреїв повернутися на землю Ізраїлю. Це почалося з 70-х років 19 століття. У 90-ті роки було проведено Перший сіоністський конгрес, на якому було проголошено пряму мету відновлення єврейської держави на землі Ізраїлю.

‍

Цей час можна вважати часом зародження месіанського юдаїзму у його сучасному вигляді: у Кишиневі з'являється перша месіанська громада Йосипа Рабиновича. Це дуже цікавий хронологічний збіг буквально за кілька десятків років, які передували так званому п'ятидесятницькому пробудженню.

‍

Я в жодному разі не хочу сказати, що вони були якось пов'язані фізично. Але в духовному світі цей зв'язок очевидно був, і ось чому. З одного боку, це все сталося після багатьох століть, протягом яких майже в усіх церквах було втрачено і забуто істини про хрещення Святим Духом з ознакою інших мов і про простоту надприродних дій - чудес, знамень, зцілень. І приблизно таку ж кількість століть не було фактично таких повноцінних єврейських новозавітних громад, яких би не пресували і які могли б існувати незалежно.

‍

Повноєвангельські церкви та відновлення істин про Ізраїль

‍

Але на цьому все не скінчилося! Приблизно з початку ХХ століття в Церкві почали відновлюватися істини про Ізраїль. Цікаво, що провідниками такого відновлення у Тілі Месії були здебільшого саме так звані повноєвангельські віруючі. Тобто ті, які прийняли істину про сповнення Святим Духом, відновлення чудес і знамень як ознак віри для всіх віруючих та відновлення дарів Святого Духа.

‍

Чим більше люди були сповнені Духом Святим, чим більше їм відкривалася істина про те, як виглядала першоапостольська Церква, тим більше вони починали з подивом бачити в тій Біблії, яку вони добре знали, Ізраїль як Ізраїль, а не просто прообраз Церкви, і євреїв як євреїв, а не просто негативні ілюстрації для християн, як не треба чинити.

‍

Є й зворотний вплив, який проявляється дедалі сильніше. Коли людям відкриваються істини про те, що Ізраїль не відкинутий Богом, що Господь готує велике відновлення Свого народу в останні часи часом, яке вплине на всю Церкву та все людство, і вони входять у це по-новозавітному (тобто у повній відповідності до нового завіту), тоді ці люди починають для себе відкривати і істини про силу Святого Духа. Прикладів цього дедалі більше. Я зустрічався зі служителями з різних країн світу, з різних континентів, які з подивом розповідали мені про цей вплив новозавітного єврейського відновлення на рух Святого Духа в їхньому житті, їхніх церквах і служіннях.

‍

Відновлення втраченого на століття

‍

Коли ми бачимо всі ці невипадкові збіги, виникає запитання: Чи є у цьому закономірність? З одного боку, це справді суверенна Божа доброта, але з іншого боку, це закономірність. Те, що це закономірність і що в цьому є якісь духовні принципи, стане зрозумілим, якщо ми перенесемося на 1800 років тому і згадаємо, як почали згасати дари Святого Духа в Церкві.

‍

Якщо в ранній Церкві чудеса і знамення були нормою життя віруючих, а не тільки суперсвятих чоловіків і жінок духоносних, як заведено говорити в православ'ї, то згодом це стало винятком і врешті-решт перетворилося на спогади. Це пов'язане з тим, як керівництво Церкви, де віруючі з язичників стали переважною більшістю, відповіло єврейському керівництву Церкви, я б сказав, чорною невдячністю.

‍

У 15 розділі Дій говориться про те, як зібралися лише єврейські апостоли, пресвітери та пророки, і вирішували, що робити з віруючими язичниками, які не обрізалися і не дотримуються суворої системи кашруту. Їхнє великодушне рішення, хоч воно і було продиктоване Духом Святим, але дозріло внаслідок довгих дискусій і навіть суперечок, призвело до справжньої єдності Тіла Месії.

‍

Але потім, у другому столітті, після всіх страшних трагедій, які пережив Ізраїль (Перша і Друга юдейські війни, руйнування Єрусалиму і Храму, Олександрійський погром і так далі), керівництво Церкви, в якому переважала язичницька більшість, зробило такий висновок: ось тепер з євреями покінчено назавжди, це остаточний Божий суд, вони ніколи не будуть відновлені і взагалі незабаром перестануть існувати. Звичайно, спочатку це не були всі лідери Церкви, була і опозиція, але згодом антисемітська риторика в Церкві взяла гору. Всі юдеї, які не прийняли Месію, розглядалися впливовою частиною християн просто як пекельне кодло, а віруючі в Ієшуа євреї все більше стали сприйматися як якісь сектанти.

‍

А по мірі відмови від правильного новозавітного єврейства дія Духа Святого в Церкві почала згасати, що відомо з багатьох історичних праць. Дари Святого Духа стали поступово зникати. Більш того, стали зникати і дари п'ятигранного служіння: практично зникли апостоли, а до кінця другого століття зникли і пророки як постійно діюче служіння.

‍

Виходить така хронологічна послідовність: спочатку в Церкві відбулося відкидання всього єврейського, а потім зникли дари Святого Духа. Але милістю Божою зараз ми бачимо зворотний процес. Ми живемо в такий час, коли в Церкві відновлюються і правильне ставлення до Ізраїлю, і дія Святого Духа, і повноцінна єврейська складова Тіла Месії. І водночас ми є свідками відновлення держави Ізраїль. І це не випадкові збіги.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ

За матеріалами передачі «Еврейский вопрос. 6 часть»