Три умови приходу Месії та їх взаємозв'язок

Якось на одній великій конференції в Казахстані, присвяченій другому приходу Месії, в якій я брав участь, пролунали три умови повернення Господа. Першою умовою, про яку дуже ясно говорив Ієшуа, є те, що Євангелію Царства повинні почути всі народи, без винятку. На даний момент це ще не виповнилось. Друга умова: Тіло Месії має увійти у свою повноту. І третя умова: масова тшува єврейського народу.

‍

Але, вивчаючи Писання на тему останнього часу і повернення Господа, я побачив, що ця третя, єврейська, умова певною мірою є ключем до перших двох. Чому? Тому що апостол Павло писав уже в основному неєврейській Церкві в Римі:

‍

«Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона  - Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше - юдеєві, а тоді - грекові» (Римлян 1:16).

‍

Деяким християнам дуже важко сприйняти місця Нового Завіту (навіть не Танаху!), які прямо і ясно говорять про те, що Бог з євреями не покінчив, народ Ізраїлю залишається обраним народом, і в Своїх планах на останні дні Господь бачить Ізраїль як один із ключових факторів спасіння народів та повернення Спасителя до всього людства.

‍

Багато гарних християн вважають, що якщо Господь говорить особливим чином про єврейський народ, то тим самим Він їх принижує. Але ж там, у Посланні до Римлян, є ясні слова про те, щоб ніхто євреям не заздрив:

‍

«Страждання і горе кожній душі людини, яка чинить зло, - насамперед, юдеєві, потім грекові» (Римлян 2:9)

‍

Я як єврей не сприймаю те, що тут написано як антисемітизм. Тому що подібне написано і в книгах Старого Завіту, наприклад, у пророка Амоса: «З усіх племен землі лише вас одних Я визнав Своїми. Через те й каратиму вас за всі ваші провини» (Амос 3:2). Ось воно, обрання, як обертається. Але далі сказано:

‍

«Слава, честь і мир кожному, хто робить добро, - насамперед юдеєві, потім грекові!» (Римлян 2:9)

‍

Обрання накладає на нас страшну відповідальність. Але якщо євреї беруть цю відповідальність на себе, то приходить благодать – Бог благословляє та використовує Своїх дітей. Чому? «Бо не зважає Бог на обличчя» (Римлян 2:11). Тож можна не перейматися тим, чому Бог обрав єврейський народ і чому цей народ досі обраний і буде залишатися таким і надалі. У цьому поєднується і милість, і любов, і справедливість Божа. Але це також приклад для всіх людей і насамперед для всіх християн.

‍

Повертаючись до Римлян 1:16, ми бачимо, що коли історична Церква перестала дотримуватися цього Божого новозавітного порядку благовістя, «насамперед, єврею», в ній стала зменшуватись сила Божа на спасіння. Дари Святого Духа стали поступово згасати. П'ятигранне служіння почало вироджуватися: спочатку пішли апостоли, потім зникли пророки, потім євангелізм із чудесами та знаменнями став величезною рідкістю. Чому? Тому що є певний ясний порядок благовістя. І написано це не на підтримку євреїв, а віруючим із різних народів, які перебували в Римі, і нам усім.

‍

Тому повернення правильної уваги – тверезої, не націоналістичної, не гордовитої – до Божого єврейського питання у Тілі Месії підсилює євангелізацію по всьому світу. Якщо подивитися на історію Церкви останніх часів, починаючи з кінця 19 століття, ми побачимо, як це почало діяти. Саме тоді почало відроджуватися благовістя євреям як євреям. І дуже швидко це призвело до духовних вибухів у різних євангельських церквах.

‍

Цікаво, що там, де почалися пробудження – на Азуза-стріт, в Уельсі й далі, – коли люди відкривалися Святому Духу, Він підтверджував Божий порядок благовістя і відкривав віруючим із різних народів важливість молитви за Ізраїль та благовістя єврейському народу.

‍

Також, читаючи Євангелії, Дії Апостолів, Послання до Римлян і до Ефесян, ми бачимо, що без єврейської складової Тіло Месії не повне. Саме поняття «однієї нової людини» відродилося лише кілька десятиліть тому. І це пов'язано з відродженням єврейського служіння в Тілі Месії – єврейської євангелізації, єврейських новозавітних громад. Тому що це є Божий зразок.

‍

У Ефесян 2, де йдеться про принцип єдності в Тілі Христовому, йдеться про єдність між єврейськими віруючими та віруючими з різних народів. А в Посланні до Римлян є особливо дивовижний 15 розділ. У ньому перші сім віршів, які часто цитуються, говорять про те, як ми маємо ставитися один до одного. Але далі, з восьмого вірша Павло пояснює, що він говорить про ставлення єврейських віруючих і віруючих з різних народів. Тому що Ієшуа став служителем для євреїв для того, щоб утвердити та зміцнити всі обітниці, дані отцям.

‍

Наш Господь явився, втілився, служив на землі і продовжує служити зараз, по-перше, для того, щоб усі обітниці Божі, дані Ізраїлю, не тільки не були скасовані, але стали ще міцнішими, сильнішими і, зрештою, щоб кожне з них виповнилося. А для язичників, як написано, із милості. Тому третій, єврейський ключ відіграє дуже велику роль у досягненні повноти Тіла Месії, тієї повноти, яка описана в Римлян 11:25.

‍

Тому єврейське служіння – це не якесь маргінальне служіння, а виконання Божої волі. Воно впливає не лише на тих, кому безпосередньо служимо, але й діє в широкому духовному контексті. Якщо ми вірні Божому Слову в цих важливих моментах і кожна церква, враховуючи всі три умови, робить свою Божу справу, рухаючись у чомусь особливому, ми наближаємо пришестя нашого Спасителя. Хоча, в будь-якому разі, як би ми не молилися, як би ми не вивчали Слово Боже, Ієшуа прийде несподівано.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ

Слово на конференції «Наближаючи пришестя Христа» 18 лютого 2023 року